Чорнобиль 40 років потому: трагедія, що змінила світ

40 років тому, 26 квітня 1986 року, о 01:23 стався вибух, що назавжди змінив екологічну свідомість людства.

26 квітня 2026 року виповнюється 40 років від дня Чорнобильської катастрофи — найбільшої техногенної аварії в історії людства, яка стала глобальним символом ядерної небезпеки та нагадуванням про ціну людської безвідповідальності.

За 40 років природа в зоні відчуження відновилася, а місто Прип’ять стало символом техногенної трагедії, попри збереження деяких об’єктів.

 Але російське вторгнення та окупація ЧАЕС у 2022 році створили нові загрози радіоактивної безпеки, додаючи до пам’яті про минуле сучасні виклики.

За оцінками міжнародних організацій наслідки катастрофи набули глобального характеру. Радіоактивне забруднення різного ступеня охопило до трьох чвертей території Європи.

Аварія спричинила довготривалі екологічні, медичні, соціальні та економічні наслідки:

зростання захворюваності,

руйнування екосистем,

вимушене переселення сотень тисяч людей,

психологічні травми,

масштабні втрати для держав.

Першими на ліквідацію наслідків стали пожежники, військові, інженери та медики. Вони діяли в надзвичайно небезпечних умовах, часто без повного усвідомлення ризиків, і фактично стали щитом для України, Європи та світу. Їхній подвиг назавжди залишиться символом мужності та самопожертви.

Ми висловлюємо глибоку вдячність усім ліквідаторам за їхній подвиг і самовідданість, завдяки яким було врятовано мільйони життів.

Пам’ятаємо тих, хто загинув.

Підтримуємо тих, хто живе з наслідками.

І передаємо правду наступним поколінням.

У бібліотеках КЗ “Сторожинецька публічна бібліотека” напередодні Дня Чорнобильської трагедії відбулися інтерактивні заходи “Тривожні дзвони пам’яті Чорнобиля”, відеоперегляди “Чорнобиль: трагедія, що змінила світ”, хроніка подій “Чорнобильський шлях від катастрофи до окупації ЧАЕС”, години пам’яті “Відлуння Чорнобильських дзвонів”, тематичні виставки-застереження “Чорнобилю кажемо -НІ!”, презентація книги ліквідатора І-ї категорії Валерія Крушніцького “Тернистий шлях сільського фельдшера”.