35 книжкових історій Незламної України

Бібліотечний проєкт до 35-річчя Незалежності України

Продовження

Історія 8:

Майдан від першої особи. Мистецтво на барикадах

У збірнику подані фрагменти спогадів очевидців протестних акцій, що відбувалися в Україні з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року і названі Революцією Гідності.

Здавалося б, Революція Гідності зафіксована в усіх можливих форматах інформаційних носіїв. У будь-який час ми можемо переглянути мало не кожну хвилину тримісячного протистояння на Майдані. Але його учасники є носіями своїх власних історій, що відбувалися у тому самому просторі і часі. І вони не менш цікаві, не менш драматичні та героїчні, ніж загальновідома історія Революції Гідності, свідками і учасниками якої ми стали. Записані спогади допомагають зрозуміти, чому це була боротьба на смерть, чому на Майдані не було страху,чому важливішим за власне було життя тих, хто поряд, чому саме людяність та гідність стали тими цінностями, що скеровували людей.

Історія 9:

Майдан від першої особи. Регіональний вимір. Випуск 3. Частина 2. Львівська – Чернігівська області

Книга є складовою частиною серії збірників «Майдан від першої особи», що видається Українським інститутом національної пам’яті в рамках проекту «Майдан:усна історія».

У виданні подані фрагменти спогадів учасників та очевидців протестних акцій в регіонах, в т.ч. і Чернівецької області (стор.355-388). «Майдан стер межу між російськомовними і україномовними українцями. Велике надбання Майдану в тому, що російськомовні люди відчули, що вони – українці. Хотіли розділити нас на Схід і Захід, а Майдан нас іще більше згуртував…», – говорить Отець Валерій Сиротюк.

Видання покликане сприяти збереженню пам’яті про Майдан та його учасників.

Історія 10:

Майдан. Свідчення. Допомога постраждалим. Міжнародна солідарність

У цій книзі зібрані свідчення вітчизняних медиків, їхніх помічників та наших закордонних друзів.

Першу частину книги складають спогади про медичну (і менше – соціальну, психологічну, правову та іншу) допомогу майданівцям та їхнім родичам у Києві та по всій Україні. Зафіксовано безпрецедентний досвід самоорганізації людей, який має бути осмисленим і стати важливим для національної пам’яті сучасників, та майбутніх поколінь.

«Пізніше були такі поранення, що ми мали використовувати наші знайомства за кордоном. Польща зголосилася дуже швидко…» – розповідає Марта Дацко.

У другій частині книги представлені розповіді про міжнародну солідарність в організації допомоги постраждалим. Така взаємодія з іншими країнами не має аналогів у нашій історії і варта того, щоб бути зафіксованою – як вдячність і пам’ять для наших закордонних друзів.

Далі буде…

Ми з тобою однієї країни. 

Однієї історії.

Однієї боротьби.

Однієї мрії — жити у вільній, сильній, незалежній Україні.