Літературні новинки

Нові надходження книг у фонди  Сторожинецької центральної бібліотеки   

 Шановні читачі!

Пропонуємо вашій увазі ознайомитись з новими книгами, що надійшли        до нашої книгозбірні  у березні 2025 року

  Тристан А. Доню, війна! – Львів: «Апріорі», 2024. – 168 с.

Війна – це трагедія, і трагедія, насамперед, для дітей, бо вона руйнує їхній тендітний світ мрій, сподівань, планів на подальше  життя. Позбавляючи дітей дитинства, вона швидко робить їх дорослими.

Автор у пропонованому виданні показує нам трагедію дітей, яку спричинила жорстока й несправедлива війна, майстерно викриває огидні злочини рашистського режиму проти українських дітей.

 Вовк І. Рубаки на «корчах». – Харків: Бібколектор, 2024. – 416 с.

Книга Ірини Вовк – це тридцять історій українських воїнів, які були записані на фронті. У цій книжці – вояки та воячки, хлопці й дівчата: медики, розвідники, штурмовики, оператори дронів, артилеристи, піхотинці, протиповітряні оборонці, які чесно воюють. Беруть та й роблять свою справу – те, що вміють. Справжні вояки, чи рубаки, – ті, які пережили важкі бої, оточення, успішні наступи, – про війну розповідають мало. Але кожен і кожна з них – приклад відданості, міці та гарту, вони – новітні Українські Герої.

 Пономарьова І. Маріуполь на хвилях історії. (1780-2022 рр.). – К.:Кліо, 2024. – 367 с.

Місто Марії. Йому нині присвячують вірші, пісні й цілі романи, воно стало символом нескореності й надії. У пропонованому читачеві нарисі історії Маріуполя, авторка зібрала надзвичайно цінний матеріал з історії міста: від часів, коли у Надазов’ї запорозькі козаки засновували зимівники, і до російської окупації у 2022 р. зазначені матеріали дають змогу поринути у мальовничий світ приморського міста, яке врешті стало промисловим гігантом, і яке знищили російські війська лише за два перші місяці окупації, свідком чого була сама авторка.

 Гирич І. Як Україна ставала українською: Громадсько-політичне  життя на під російській Україні ХІХ – поч.. ХХ ст.. – К.: Кліо, 2024. – 192 с.

У цій книжці автор висвітлює історію українського національно-визвольного руху на зламі ХІХ і ХХ ст., розглядає його на тлі інших національних рухів Центрально-Східної Європи, змальовує боротьбу українських інтелектуалів з Російською імперією та імперською думкою, показує трансформацію поглядів українського інтелектуального середовища від федеративних ідей до самостійницького проекту.

Кожен розділ доповнюють додаткові матеріали – словник ключових термінів, тематичні цитати з праць діячів європейських національних рухів і дослідників національного життя, біографічні довідки про персоналії, згадані у розділах.

  Дегтяренко Я. Гетьмани України. Павло Тетеря. Іван Брюховецький. – К.: Брайт Букс, 2024. – 272 с.

У книжці подано детальні біографії Павлв Тетері та Івана Брюховецького. Обидва гетьмани зазнали недоброї слави: одного вважають підніжком Речі Посполитої, другого – Московії. Утім, чи так це було насправді?

Авторка дослідила чимало історичних документів і наукових праць і на їхній основі розповіла про життєвий шлях, особисте життя, політичну й громадську діяльність обох гетьманів, й описала, яку роль відіграли Тетеря та Брюховецький у таких головних подіях української історії, як Переяславська рада 1654 року, Гадяцька угода 1658 року, Ніжинська (Чорна) рада 1663 року, Батуринські статті 1663 року, Московські статті 1665 року.

 Терлецький В. Гетьмани України. Петро Конашевич-Сагайдачний. Іван Сулима. – К.: Брайт Букс, 2024. – 288 с.

Про діяльність і перемоги цих видатних воїнів у той час гула вся Європа та Азія. Іван Сулима, єдиний з-поміж тогочасних військових діячів Речі Посполитої, був нагороджений золотою медаллю Папи Римського Павла Боргезе – за безпрецедентний подвиг, визволення з османської неволі й приведення галери до папської столиці – Рима. А гетьман Сагайдачний був за крок від взяття Москви у 1618 році, а трьома роками пізніше став творцем великої перемоги над османським військом під Хотином, чим урятував Європу від поневолення. Про це завжди пам’ятали тодішні європейці, а теперішні, вочевидь, навіть не знають. Ця книжка є нагадуванням і дієвою інформаційною зброєю , що так необхідна в часи війни проти України.

 Булаховський К. Мова, що стала світовим трендом. Факти про українську мову, яких ви не знали. – Львів: «Апріорі», 2024. – 120с., іл.

Ця унікальна книга про оселю нашого буття – українську мову. Саме про неї оригінально й захопливо розповідає автор, пропонуючи абсолютно новий, позбавлений стереотипів підхід.

Видання має стислий формат. Тут немає води, ліричних відступів, пафосних слів – тільки конкретика, приправлена рясним фактажем. Тепер такі часи… З війною ми швидко перейшли від романтизму до реалізму. Не хочеться пустопорожньої балаканини, зайвих слів і довгих фраз, що часто буває в подібних популярних лінгвістичних роботах. Хочеться все по суті.

Пропонована книга без винятку буде цікавою всім, хто прагне краще пізнати мову незламного українського народу.

 Береза Р. Билиці Карпатського краю. Львів: Література та мистецтво, 2024. – 224 с.

Карпатський край, що віддавна вважався оазою переказів, легенд і билиць, постає у книзі як мальовничий куточок України, в якому досі живуть люди, наділені неймовірними можливостями, красою, силою і мужністю.

Захопливі історії кохання, звитяги за щастя, тістичні таємниці та несподівані відкриття, боротьба з підступністю і злом, яку ведуть персонажі оповідей, нерідко отримують неочікувану розв’язку.

Познайомившись з героями билиць, поринувши в колорит їхнього життя і побуту, посмакувавши багатством мови, кожен читач матиме непересічну нагоду переконатися в тому, яка барвиста, неповторна і незнищенна культура українського народу.

 Горак Р. Леся Кривицька. З історії українського театру. – Львів: «Апріорі», 2024. – 408 с.

Ця розповідь не лише про життя однієї з найвизначніших українських актрис – Лесі Кривицької з історичного Чигирина, яка з театром Миколи Садовського емігрувала в Західну Україну, а й про гірку емігрантську долю актора взагалі й долю галицького актора з покоління Івана Рубчака, Йосипа Стадника, Володимира Блавацького, зокрема, а також про час, в якому їм довелося жити під різними окупаційними режимами й бути вірними своєму покликанню.

 Червак Б. Олена Теліга. – Харків: Фоліо, 2024. – 416 с. – (Життя відомих українців).

Олена Теліга – видатна українська поетеса, чільна діячка ОУН. Розповідаючи про її життя, творчість і боротьбу за незалежність України, автор водночас осмислює складний суспільно-політичний період 30-40-х років ХХ ст. У книжці приділено увагу взаєминам Олени  Теліги з визначними постатями вітчизняної історії, зокрема Дмитром Донцовим, Олегом Ольжичем, Миколою Сціборським. Окремий розділ присвячено літературно-мистецькому контексту, який спричинився до до появи такого феному в українській літературі як «Празька школа українських поетів», де творчість поетки посідає особливе місце. Публікуються також її маловідомі твори. Низка документів воєнної доби, зокрема з німецьких архівів, дають змогу відтворити атмосферу навколо героїні. Непростим було повернення Олени Теліги в незалежну Україну – про драматичний перебіг тих подій ідеться у виданні.

 Стамбол І. Під прицілом чорної сотні. Замах на Бориса Грінченка. – К.: «Кліо», 2024. – 192 с., іл.

Монархісти-чорносотенці в період першої революції в Російській імперії усвідомлюють можливість відокремлення українців в самостійну державу і наважуються на злочин. Жертвою обирають неформального лідера під російських українців – Бориса Грінченка. Щоб уникнути розголосу, змовники втілюють низку підступних інтриг і забирають у лідера українців найцінніше.

 Процюк С. Пан. Роман про Євгена Чикаленка. – Брустури: Дискурсус, 2024. – 304 с.

«Легко любити Україну до глибини душі. А ви полюбіть її до глибини власної кишені»,- ці слова Євгена Чикаленка стали чи не найцитованішими в час російсько-української війни, спонукаючи громадян до жертовності й водночас засвідчуючи повагу сучасних українців до цієї неординарної постаті в нашій історії.

Хто ж він – цей сподвижник, чия діяльність і через століття відгукується вдячністю в серцях земляків? Про це й розмірковує в своєму новому романі Степан Процюк, прагнучи не лише занурити читача у багатогранний світ свого героя, а й показати передусім людину – Євгена Чикаленка.

 Дереш Любко. Погляд Медузи. Маленька книга пітьми. – Львів: Видавництва Анетти Антоненко, 2024. – 196 с.

У грецьких міфах Медуза – невинна жертва насильства, яку боги перетворили на чудовисько й заслали на край світу. Кожен, хто бачив її, одразу ж  від жаху перетворювались на камінь. Однак можна залишатися живим зовні, але заціпеніти всередині. Роман Любка Дереша «Погляд Медузи» – це багатоголоса історія про травму війни, від якої кам’яніють розум і серце, і про мандрівку до віддалених берегів несвідомого, де живе та зранена частина нас, яку ми самі вигнали поза очі.

Осінь 2022-го, Україна в блекауті. Темрява, сирени й обстріли з боку Росії. І дзвінок із поганими новинами про Славка, який від літа на фронті. Дзвінок, що змінить життя усіх Славкових друзів, відкриваючи крок за кроком приховані почуття, зіштовхуючи кожного із пітьмою всередині: страхом, болем, провиною, відчуженістю.

«Погляд Медузи» – багатовимірний «роман зі свідомістю» про пошуки світла у час, коли його єдиним джерелом залишаємось ми самі.

Приходьте до нас за адресою:

м. Сторожинець, вул. Ю. Федьковича,15
Наша бібліотека працює для Вас щодня з 9: 00 до 18: 00

 Вихідні дні – неділя, понеділок.
Санітарний день – остання п’ятниця місяця.

Запрошуємо переглянути нові книги!