Ювілейний серпень Соловія

190 років від дня народження Юрія Федьковича

8 серпня – 190 років від дня народження поета-романтика, письменника, драматурга, публіциста, перекладача, передвісника українського національного відродження Осипа-Юрія Домініка Гординського де Федьковича. У цей день ми віддаємо шану великому українцеві, славетному буковинцеві, який своєю творчістю дав прекрасні зразки поезії, прози, драматургії, що і зараз вражає нас своїм глибоким ліризмом, драматичністю, а то й трагізмом. 

  Славетний Юрій Федькович був одним із передвісників українського національного відродження Буковини. Він об’єднав нас у правді працювати і служити своїй громаді, своїй країні, українському слову.

Юрій Федькович народився 8 серпня 1834 року у селі Сторонці-Путилові в родині дрібного шляхтича Адальберта Федьковича, де й минули його дитячі роки. У вузькій долині шуміла річка Путилівка, на лівому березі якої, в тіні смерек, стояла батьківська оселя. “Федькович, – писав Денис Лукіянович, – прийшов на світ і зріс у гуцульських горах… Які ті гори чудові, може знати тільки той, хто їх бачив і по­бував у них. А хто в горах жив, той тужить за ними і не може їх забути, як рідної мами”.

В українській літературі Юрій Федькович творив як поет, прозаїк і драматург. Він написав понад 60 прозових творів – повістей, оповідань, казок, жартів. У цих творах знайшли відображення родинно-побутові проблеми буковинських селян та трагічна доля гуцулів і жовнірів цісарської армії. Він зображав те життя і тих людей, серед яких жив. Письменник возвеличував волелюбство, опоетизовував гордих і сильних людей Гуцульщини.

Про творчість видатного буковинця чи не найкраще сказав його сучасник, найблискучіший літературний критик усіх часів Іван Франко: «Осип-Юрій Федькович – се, безперечно, одна з найоригінальніших літературних фізіономій в нашій літературі. Так і здається, що природа гуцульської землі і гуцульської породи зложила в ньому що мала найніжнішого і найсердечнішого: чаруючу простоту і мелодійність слова, теплоту чуття і той погідний, сердечний та неколючий гумор, котрий так і липне до серця кожного слухача, а особливо того, хто привик до меланхолійної вдачі і їдкого сарказму наших підгірських та долинянських селян. Типовий гуцул, Федькович і в літературній своїй діяльності відзначається всіма добрими і слабими прикметами гуцульської вдачі».

Літературна творчість та громадська діяльність письменника мали великий вплив на розвиток культурно-громадського життя в Чернівцях, де провів останні роки життя – з 1876 по 1888 рік і, де у 1885 р. стає редактором газети  «Буковина» – першої української газети у Північній Буковині.

Помер Ю. Федькович 11 січня 1888 р.

 Поховано видатного письменника у Чернівцях на міському кладовищі.

    «Коли я собі заслужив на те або ще заслужу в майбутньому, щоб мою пам’ять вшанували постаментом або портретом, то я хотів би, щоб в гуцульському вбранні, а не інакше був зображений», – писав Юрій Федькович.

На вшанування «найбільшого поета зеленої Буковини», «Буковинського Кобзаря» Юрія Федьковича біля його пам’ятника працівники Сторожинецької центральної бібліотеки спільно з центром національних культур в рамках обласного мережевого проєкту провели літературний вечір “Ювілейний серпень Соловія”.